Geon Grand Tour 400 та Shineray X-Trail 250: відгук, порівняння, проблеми

Минулий сезон я відкатав на Geon Grand Tour 400, навесні довелося його продати і в якості тимчасової бюджетної заміни взяти Shineray X-Trail 250. Хочу поділитися, з якими проблемами я зіткнувся під час експлуатації обох апаратів, розповісти про плюси і мінуси кожного. Обидва мотоцикли купувалися новими, обкатувалися і експлуатувалися за однакових умов, отже порівняння має бути досить коректним.

Почнемо з того, що я досить високий і важкий водій (192 см зріст і більше 100 кг вага), отже підібрати мотоцикл під мене — завдання не просте. Однак обидва мотоцикли мені підходять, сидіти і керувати зручно і комфортно. Посадка практично однакова, на грандтурі підніжжя  трохи ближче до керма, тому нога зігнута менше, але це абсолютно не критично. Ще X-trail 250 через коліса меншого розміру нижчий. Але ніхто не заважає поставити переднє колесо від X-trail 200, 21 дюйм замість 19 (ціна близько $ 50) і зробити мотоцикл вищим.

До речі, про підніжжя. На GT класична Хондівська підніжка, зубаста, стоїть чітко і нормально складається. На Ікстрейл підніжка — чудо ворожої техніки. Який новатор вигадав робити її, аби вона складалася у двох площинах, і, головне, навіщо??? Я того не знаю. Тому, за конструкцію підніжки X-trail отримує жирнючого мінуса. Конструктивно підніжка не фіксується і через гумову втулку постійно гуляє на пару сантиметрів вперед-назад, чим дуже дратує.

Побідкавшись, на черговому ТО у офіціалів я попросив просто приварити намертво ці бісові втулки, а потім поставив на них полегшене зубате хондівське підніжжя і зараз абсолютно щасливий.

Про що, на перший погляд, говорить ця таблиця? Про те, що Geon більший, потужніший і більш "просунутий"? Теоретично, він більш заряджений від свого молодшого брата (так-так, саме брата, оскільки "Geon Grand Tour" в реальності це Shineray XY400GY-X5, тож вони мають багато спільного). Що ще є на Грандтурі:

• На ньому з заводу стоїть о-рінговий ланцюг, тоді як у Ікстрейл посилений, але без сальників.
• У нього є тріп-комп'ютер і годинник.
• З заводу стоїть відмінна універсальна гума Кендо.
• Колеса більшого діаметру.
• На ньому є захист.
• Міцний алюмінієвий маятник.

Здавалося б, Grand Tour 400 вщент рве X-Trail наче цуцика, але якби ж то було так, я б не став писати цей огляд. Я пишу його з однієї простої причини: X-Trail мені подобається набагато більше. І, якщо порозмислити, то плюси Грандтура не такі вже й плюси.

• Під час першої ж заміні ланцюга купуйте о-рінговий. Ніяких доопрацювань, ніяких додаткових вкладень, бюджет такий самий, як і при заміні ланцюга на ГТ.
• Я не знаю, яка гума стоїть на X-Trail. Просто тому, що вона не дала мені приводу навіть нахилитися і прочитати. Нормальна гума, і містом, і трасою, піском, грунтовкою, щебнем їде без проблем. Так, не Кендо. Але і Кендо, відверто кажучи, не Метцеллер. Для мотоцикла з максималкою 120 якась особлива гума не потрібна.
• Великі колеса це велика висота мотоцикла. Навіть мені, з моїм зростом під два метри, було складно їздити чигирями на ГТ. Треба поставити ногу на землю, а землі немає! Пару раз не втримував мотоцикла і падав, стоячи на місті.
• Захист це круто, корисно, безпечно. Але, дідько, це тягар! А до захисту додамо дві вихлопні труби (і це при одному циліндрі), помножимо на високі колеса і отримаємо дивакуватий апарат з незрозумілим  призначенням.

Отже, виходить, що Грандтур не Ендуро зовсім. Тоді, може, турист? Тим більше, зветься Grand Tour, що має натякати на подорожі...

Але тоді всі налаштування вилок з регулюваннями і двадцятисантиметрова хода підвіски потрібні лише для того, аби пілоту сидінням дупу не відгепало. Сидіння ГТ жорстке, вузьке і незручне, через 200 км гарною трасою  ви завиєте і будете намагатися відкласти подорож на післязавтра. Ніякі налаштунки підвіски не врятують вашу дупу від одного величезного синця.

А ще, максимальна комфортна швидкість Грандтура - 110 км/г. Така ж сама, як і на X-Trail 250. На більшій швидкості обидва мотоцикли кидає і здмухує з траєкторії. Динаміка на швидкості вище 100 ніяка що там, що тут. Але від "чекушки" за півтори тисячі доларів нічого іншого не очікуєш, а ось мотоцикл за три з половиною міг би їхати й цікавіше.

Мiг би, але не їде. Причини дві. Головна з них - двигун. Скопійований китайцями карбюраторний двигун від Honda XR400 було допрацьовано під інжектор від Delphi. Завдяки цьому зменшилась витрата пального, але разом з нею знизилася і потужність. 28 к.с. з 400 кубів — це смішно. Хонда важить 121 кг і зі стандартним двигуном має максималку 135, Гєон важить на 50% більше, а реально я його зміг розігнати до 125, при попутньому вітрі, з гіроньки. Двигун впирається у 6500 обертів і розганяти апарат далі не бажає.

Можна припустити, що у Shineray 250 справи йдуть ще гірше, але ні. За рахунок грамотно продуманих передавальних чисел коробки і меншої на 50 кг ваги мотоцикл розганяється досить бадьоро. Низький центр ваги робить його більш стійким. Підвіска з заводу налаштована так само комфортно, як мені вдалося налаштувати FastAce на Ґєоні за півтора місяці страждань. До речі, заводське мастило (чи як правильно назвати цю огидну рідину?) в амортизаторах FastAce потрібно міняти якщо не одразу, то у першу тисячу пробігу точно. Я цього не зробив, і ще до двох тисяч пробігу вилка просіла сантиметрів на сім просто під власною вагою.